СУХОЗЛІ́ТКА, и, ж.
1. Дуже тонкі пластинки золота, якими покривають, оздоблюють що-небудь. Точні підрахунки показали, що на позолоту Софійської дзвіниці має піти три з половиною кілограми коштовного металу високої 96— ї проби. Це майже 85 тисяч листків сухозлітки (Наука.., 9, 1971, 48); * Образно. Ще трохи — й тонка сухозлітка осені впаде на приазовський степ (Дмит., Наречена, 1959, 95).
2. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін.; мішура. У різноманітних узорах тканин і вишивок.. [в одязі південного Поділля] бачимо багато сухозлітки, металевих леліток, кольорових скляних намистин (Нар. мист.., 1966, 17); Раптом перед очима — червоний папірець, перевитий сухозліткою (Вас., IV, 1960, 11).
3. перен. Щось показне, обманливе.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 868.