СУХОЗЛІ́ТНИЙ, СУХОЗЛО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сухозлі́тка. Правда, глибока народна правда прийшла на зміну чужоземній брехні, і непідкрашена простота примусила потьмяніти сухозлітні блискітки химерності (Про мист. театру, 1954, 98); Не хвилює серця позолота, Сухозлотні пристрасті малі (Мал., Запов. джерело, 1959, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 868.