Слово "сухопутний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СУХОПУ́ТНИЙ, а, е.

1. Розташований на суші; який пролягає, проходить по суші. Масивні брами фортеці, розташовані з півночі, тобто з боку Перекопського рову, були єдиним сухопутним проходом на Кримський півострів (Наука.., 11, 1965, 2); Сухопутний кордон; // Який живе і росте на суші. Сухопутна тварина.

2. Який відбувається на суші. Їм треба було висісти на глухий берег і встрявати в сухопутну битву, коли піде на штурм Олешок товариш Швед (Ю. Янов., II, 1958, 200); // Який діє на суші, переміщається по суші. Те, що сам він моряк, а не сухопутний солдат, ставило його, як йому здавалось, у вигідне становище (Ткач, Моряки, 1948, 116); Були створені два загони: один сухопутний.., а другий.. на вельботі мав досягати острова Беннета (Видатні вітч. географи.., 1954, 123); Сани довго були для новгородців єдиним вантажним сухопутним транспортом не тільки взимку, а й влітку (Веч. Київ, 6.ІІ 1967, 4); Різними типами ракет озброєні сухопутні війська (Рад. Укр., 8.XI 1960, 1).

Сухопу́тна люди́на — людина, що живе і працює на суші, а не плаває на суднах. На південному сході леліла тонка й темна смужечка.. Сухопутній людині та смужечка видалася б за далеку хмаринку. Але Гейко добре знав, що то земля (Ткач, Моряки, 1948, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 869.