СУХОРЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сухорля́вий. Молоде дитяче личко пожовкло, змарніло.. До того ще невеличкий зріст та сухорлявість домальовували картину глибокої урази (Мирний, І, 1954, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 869.