Слово "сухота" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СУХО́ТА, и, ж.

1. перев, мн., заст.. Туберкульоз. Сухоти вже давно потроху точили його (Гр., І, 1963, 263); Натура гине — вся в оздобах, в злоті,Остатній усміх ясний посила І краскою непевною пала, Немов конаюча вродливиця в сухоті (Л. Укр., І, 1951, 57); Віра Захарівна хворіє на сухоти (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 91).

∆ Скороте́чні сухо́ти див. скороте́чний.

2. нар.-поет. Туга, журба. За малим жити — сухота моя (Сл. Гр.); Через тебе, дівко, Впав я в сухоти — Ані вночі спання, Ні вдень роботи! (Укр.. лір. пісні, 1958, 293); // Людина, через яку хто-небудь страждає.

3. розм. Жарка, суха погода; засуха. Яка не довга сухота у літі, а.. їй дощ учинить край! (Три золоті сл., 1968, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 870.