СУХОФРУ́КТИ, ів, мн. Сушені фрукти. У господарстві, яке виготовляє сухофрукти, крім сушарні, необхідно мати стелажі і сита для підв’ялювання чи сушіння плодів (Колг. Укр., 6, 1956, 38); Плоди [персика] споживають свіжими, а також виготовляють з них варення, компоти, консерви і сухофрукти (Колг. енц., II, 1956, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 870.