СУЦВІ́ТТЯ, я, с. Квітконосне стебло разом з пуп’янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса і т. ін. Квітки [рясту] зібрані в суцвіття — китицю (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 151); Найбільший збір протеїну з гектара посіву кукурудзи.. одержують при використанні її перед викиданням чоловічих суцвіть (Колг. Укр., 4, 1957, 27); З усіх сил вгору пнулося суцвіття безсмертника (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63); На молодих струнких деревцях розгортались ніжні, ще зім’яті листочки, рясніли червонувато-білими смужками ще закриті суцвіття (Збан., Переджнив’я, 1960, 66); Біля густих кущів бузку, що вже ряснів рожевим суцвіттям, стояв з своїми однодумцями Матюша Жигай (Шиян, Баланда, 1957, 92); * Образно. Радянська Україна в суцвітті республік-сестер нашої багатонаціональної Вітчизни відзначила всенародне свято — 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції (Мист., 6, 1967, 2); Хати й вулиці зустрічають юнаків червоно-блакитним суцвіттям прапорів і плакатів (Бабляк, Літопис.., 1961, 26); * У порівн. Так було тисячоліття, Так було на всій планеті. І, нарешті, мов суцвіття, У мислителі, поеті, У творцеві революцій Все зібралось в русі, в леті (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 871.