Слово "суш" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СУШ, і, ж.

1. розм. Те саме, що су́ша2. — Діти навесні деревцями шлях обсадили на Рибальче, так треба полити, бо така суш… (Гончар, Тронка, 1963, 208); Північ нерідко посилає до нас суш, якщо з північних широт надходять потоки порівняно сухого континентального повітря, котре сильно прогрівається під час своїх мандрів (Наука.., 6, 1971, 60).

2. збірн., розм. Сухі дерева, гілки; сушняк. Це не садок, а сама суш (Сл. Гр.); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Сл. Гр.); Наче в плесах чистих стоять [скирти й посадки], у лагунах, і самі себе відбивають у воді. А підійди ближче — там суш, колючі зарості маслин та гледичій і колюча суха трава внизу… (Гончар, Тронка, 1963, 217).

3. Те саме, що сушня́ 2. Палажка Гречана першою принесла горняток [горнятко] масла.. Домка Стельмахова ворочок суші на компот… (Кучер, Трудна любов, 1960, 544).

4. Сухий віск, щільник без меду. Здається, і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 873.