Слово "суша" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СУ́ША1, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім’я Вітч., 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фіз. геогр.., 6, 1957, 3); На суші, в повітрі — усюди бої — Від Чорного моря до Білого моря! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 16); Зрадів Одіссей, як дерева і землю побачив. Кинувсь пливти він, щоб швидше на сушу ногами ступити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107); // Сухе місце. І рогоза росте в безводній суші (Сл. Гр.).

СУ́ША2, і, ж., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. — Гляди лиш, чи це не на сушу,казала, позіхнувши, його жінка Настя і глянула на небо,небо чисте, а блискавиця моргає (Мирний, IV, 1955, 86); Сонце заходило безхмарно..як на сушу та спеку (Гончар, Новели, 1954, 109); Пшениця, пишна та весела, красувалася за садом. І суша не взяла хлібів (Горд., Дівчина.., 1954, 137); * У порівн. Той смуток.. в’ялить рум’янець і сушить тіло, як суша й спека землю (Н.-Лев. .VI, 1966, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 873.