СФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до формулюва́ти. В такі ночі марення рясно плетуться в потомленій й стривоженій фантазії, але важко сформулювати їх бідною людською мовою (Смолич, І, 1958, 81); — Думки — продукт, що швидко не псується. За дві доби ви їх краще сформулюєте. А зараз слід би вам відпочити (Шовк., Людина.., 1962, 212); В. І. Ленін уже в перші роки Радянської влади сформулював основні принципи партійного керівництва суспільно-політичним і господарським життям (Ком. Укр., 4, 1970, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 878.