СХМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. тільки 3 ос. Покритися хмарами.
2. перен. Стати похмурим, сумним. Гості примовкли схмарніли, звертають до голови всі надії, жадання (Горд., Дівчина.., 1954, 93); [Гордієнко:] Чом ти засумувала, Олю? Схмарніли очі голубі! (Голов., Осінь.., 1938, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 889.