СХОЛО́НУТИ, ну, неш; мин. ч. схолонув і схолов, ла, ло; док.
1. Стати холодним або холоднішим. Третій Вітер молодий.. Так собі подумав, так помислив: — А спасибі, що Сонечко на весну повернуло, А то б земля була навік схолонула, заснула (Тич., І, 1957, 50); — Вечеря вже готова. Моя переказувала, щоб не барилися, бо індик схолоне на припічку… (Чаб., Тече вода.., 1961, 174).
2. перен. Стати байдужим, черствим, холодним. Здається,.. дитина тут [у кімнаті пансіону] не гратиметься; ..кожна душа весела схолоне, а що вже щирому серцю (Вовчок, І, 1955, 374).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 899.