СХОРО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Виснажений хворобою. Увійшов Абдураїм,.. шкільний товариш Рустемів, сухий, схорований, жовтий (Коцюб., II, 1955, 136); * Образно. Схорована уява рисувала [Олексі] всі можливі до здійснення картини (Хотк., Довбуш, 1965, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 902.