СХОРО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що схоро́нення. Хома тим часом ходив по возах, вергав важкі ящики, вичитував за лібералізм їздовим, які, мовляв, приймають на схорону різний мотлох (Гончар, III, 1959, 313); Здавши на схорону речі, помандрувала [дівчина] пішки (Гур., Друзі.., 1959, 243).
Ка́мера схоро́ни [рече́й], рідко — те саме, що Ка́мера [для] схо́ву [багажу́] (див. схов). — А чемодани ж як? — Для чемоданів камера схорони є! (Головко, І, 1957, 457); В камері схорони речей, куди Павло здавав свого чемодана, до нього припиталися двоє піхотинців (Кучер, Прощай.., 1957, 244).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 902.