СХОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до схорони́ти. Будинок у нього багатий, великий.. Все в ньому збережене і схоронене: від єдвабного пологу до делікатної кришталевої склянки (Вовчок, Вибр., 1937, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 902.