СХУ́ДЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. сху́длий 2. Саїд устиг помітити приємну схудлість обличчя [Назіри-хон] (Ле, Міжгір’я, 1953, 373).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 905.