СЮДИ́-ТУДИ́, присл. У різні боки, у різні місця; у різних напрямках. Підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно (Кв.-Осн., II, 1956, 178); Христя метнулася сюди-туди, знайшла два огірки (Мирний, І, 1954, 242); Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди (Гончар, II, 1959, 24); // То в один, то в протилежний бік. Тимко лежить на спині, розкривши очі, голова його качається сюди-туди по соломі в такт гарбі, а перед ним голубіє небо (Тют., Вир, 1964, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 907.