СЯКИ́Й, а́, е́, займ. означ., розм. Уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь. Мовчи сяка, бо й ти така (Номис, 1864, .№ 7989).
[І] сяки́й і таки́й, [І] таки́й і сяки́й — уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь (поганий, негідний, ледачий і т. ін.). Хто це міг казати йому, що Бузина сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (Загреб., Диво, 1968, 137); — Жаліється [пан] паничеві, що я і сяка і така: і волоцюга, і злодійкувата. Дивується, що панич узявся за мене клопотати (Мирний, III, 1954, 167); Сяки́й та перетаки́й див. перетаки́й.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 912.