Слово "сівалка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СІВА́ЛКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для висіву насіння сільськогосподарських культур, кормових трав, деревних рослин, а також для внесення добрив у грунт. Від хати подовшали тіні, Рілля розляглась, аж синіє… Добірного жита насіння Сівалка невтомная сіє (Рильський, Наша сила, 1952, 109); — Було в нас чотири кінних сівалки, і поклали кожній засівати на день чотири гектари (Кучер, Трудна любов, 1960, 106); У 90-х роках минулого століття на межиріччі [Орелі й Самари] з’явилися кінні розкидні, а в 900-х роках — рядкові сошникові сівалки (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 38); — Не бійся, Іване, не підведу,— і правує [Петрусь] трактора, як по шнуру веде три широкорядні сівалки (Цюпа, Три явори, 1958, 60); Сухі мінеральні добрива зручно розкидати туковою сівалкою (Колг. Укр., 4, 1957, 35); Для механізованого висіву жолудів застосовується гніздова сівалка (Механ. і електриф., 1953, 282).

Ходи́ти за сіва́лкою див. ходи́ти.

∆ Квадра́тно-гніздова́ сіва́лка див. квадра́тно-гніздови́й; Рядко́ва́ сіва́лка див. рядко́ви́й.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 211.