СІВОЗМІ́НА, и, ж. Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років. Правильно встановлені на основі перспективного плану розвитку господарства сівозміни, або чергування культур на полях, у поєднанні з відповідною системою обробітку грунту та удобрень мають забезпечити підвищення родючості землі (Наука.., 2, 1960, 32); — Що ж у них і родитиме, як не кукіль, коли сівозміни нема (Гончар, III, 1959, 31); Волошки у житі, пирій і полин,— Бур’ян! Це того, що нема сівозмін (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 287); Польова сівозміна; Овочева сівозміна.
∆ Прифе́рмська сівозмі́на див. прифе́рмський.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 212.