СІДИНА́, и́, ж., рідко. Те саме, що сивина́. Голова його уже лисіла, де-не-де сідина пробивалася між рідким волоссям (Мирний, III, 1954, 160); В божого чоловіка довга, до самого пояса, борода іще краще процвіла сідинами (П. Куліш, Вибр., 1969, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 214.