СІДЛО́ВКА, и, ж.
1. Дія за знач. сідла́ти. Про початок скачок сповіщають дзвінком. За першим дзвінком роблять сідловку (Конярство, 1957, 120).
2. військ., спорт. Спосіб сідлання коней. Похідна сідловка; Спортивна сідловка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 215.