Слово "сіконути" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СІКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Підсил. до сікну́ти. Гикнув [Тимко] від удару і впав на купу свіжої землі, але потім схопився і, згрібши лопату вобіруч, сіконув нею на два сантиметри вище голови старого (Тют., Вир, 1964, 93); Солдати не пробігли й півсотні кроків, як їх сіконули нищівним огнем (Цюпа, Добротворець, 1971, 3); Не ставали поруч Дорохтей і Іван, а зустрінуться, бувало, то голови завертають аж за плечі, або раптом і сіконе Плачинда:То іще дихаєш? — Правдою дихаю. А тебе, Дорохтею, ще від кривди на кольки не схопило? (Стельмах, І, 1962, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 217.