СІНОЇ́ДИ, ів, мн. (одн. сіної́д, а, ч.). Ряд дрібних комах з довгими тонкими вусиками, що живляться лишайниками, грибами, органічними речовинами, які розкладаються.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 227.