СІРКОВО́ДЕНЬ, дню, ч. Найпростіша сполука сірки з воднем; безбарвний газ із різким неприємним запахом тухлих яєць, що утворюється при гнитті білкових речовин. До чутливих носів донеслись пахощі тухлих яєць. То тхнула сірководнем цілюща вода річки Авгуру (Трубл., II, 1955, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 230.