Слово "сіряк" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СІРЯ́К, а́, ч.

1. Старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна. Парубки в нових лейбиках.. Одна тільки похмура Степанова постать у сірому лихенькому сіряку псувала ту веселу картину (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39); Убрав Василь чорний сіряк, чорні рукавиці (Коломийки, 1969, 54); Вся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей… (Сміл., Крила, 1954, 47).

◊ [Са́ме так], як в сіряку́ (в сіряка́х), жарт.— тепло, добре. Ні холодно було, ні душно, А саме так, як в сіряках, І весело і так не скучно, На великодних як святках (Котл., І, 1952, 150); Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках (Номис, 1864, № 620).

2. зневажл., дорев. Незаможна людина; бідняк. — Чи ти не сказилась? — визвірився на кохану панночку цей сіряк (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 370); // Неосвічена, некультурна людина з низів. Нехай би вже були непевні Які вельможі просвіщенні: То і не жаль було б; чи так? А то сірісінький сіряк Отак лютує (Шевч., II, 1953, 51);— Вірите, сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяв з-поміж інших прикажчиків. Що йому, здавалося б, із Савки Гаркуші, з оцього гречкосія, сіряка, що дьогтем пахне, що реверансів не вміє? Одначе цінує, тримає на виду… (Гончар, І, 1959, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 232.