Слово "січка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СІ́ЧКА, и, ж.

1. Дрібно нарізана солома або дрібно нарізане сіно, що йдуть на годівлю худобі. Дівки до прядіння засіли, а слуги січку різати пішли на тік… (Фр., XIII, 1954, 65); Оля почистила в хліві, замішала солом’яної січки з дрібно покришеним буряком (Юхвід, Оля, 1959, 93); Сінну січку змочують теплою водою, змішують з соковитими чи концентрованими кормами і згодовують худобі (Колг. енц., І, 1956, 638); // Подрібнена маса інших рослин. Очеретяна січка на апаратах безперервної дії перетворюється в целюлозу (Роб. газ., 19.IX 1963, 1); // перен. Те, що нагадує дрібно нарізану солому тощо. Вони ходили від ятки до ятки.., обкидали один одного паперовою січкою (Л. Укр., III, 1952, 621); * У порівн. Гостра, холодна вода морозною січкою скалок врізається в лиця рибалок, на голови люто спада (Гонч., Вибр., 1959, 268).

◊ Нарі́зати (утя́ти) сі́чки — зробити що-небудь недоречне, безглузде. Дорош швидко застебнув шинелю, шепнув Оксенові на вухо: — Чує моє серце — наріже він січки. Наглядай там за ним (Тют., Вир, 1964, 172); Ну, вже утяв ти нам січки: Є чим пом’янути! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 140); Не ва́ртий [і] то́рби сі́чки (то́рби з сі́чкою) хто, що — хто-, що-небудь нікуди не годиться, не має ніякої цінності, ніякого значення. Їх балаканка.. не варта й торби січки (Фр., XVI, 1955, 9); Найфайніший легінь без кавалка поля, коня й корови не є вартий торби з січкою (Казки Буковини.., 1968, 146); Сікти́ на сі́чку кого — нещадно винищувати, рубаючи, шматуючи і т. ін. кого-небудь. — То міномети 82! Шура пригадала, що саме такими мінометами командує Юрась. — Вони страшні? — Січуть німців на січку (Гончар, III, 1959, 171).

2. Подрібнені зерна, подрібнені крупи. В шеретованому насінні повинно бути не більше як 3% нешеретованого і 5% січки, тобто роздрібненого ядра (Екстр. метод доб. олії.., 1958, 17); Рисова січка.

3. розм. Різкий вітер із снігом у вигляді дрібних зернинок. Просили [люди] більших снігів, жорстокіших морозів, скаженої снігової січки.., щоб замело того німака на віки вічні (Тют., Вир, 1964, 461).

4. заст. Намисто з коралових обрізків.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 235.