СІЧНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до сі́чень. Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям (Коцюб., І, 1955, 70); Ховаючи лице від крижаних дотиків злого січневого вітру, вона дуже коротко відповідала на його запитання (Жур., До них іде.., 1952, 23); // Який відбувається в січні. Січневий пленум ЦК КПРС.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 235.