Слово "сішка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СІ́ШКА, СО́ШКА, и, ж.

1. Невелика або погана соха (у 1 знач.). Стоять невкривані хатки.. Солома й глина — от і все, чим заліпили трухлу сошку, а вітер стінами трясе, і кожна хилиться потрошку (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 68); Багрій наламав дров, забив у пісок сошки, приладнав залізний прут, на який повісив казанок (Мокр., Слід.., 1969, 68); * У порівн. Іноді воно [телятко] раптом зупинялося і, розставивши сошками передні ноги, безглуздо дивилося на чиї-небудь ворота (Тют., Вир, 1964, 204).

2. Те саме, що соха́ 2. Де оре сошка, там суха ложка (Укр.. присл.., 1963, 20).

3. тільки мн. Пристрій з двох невеликих ніжок або підставка з розсохи, яку використовують як опору при стрілянні з гвинтівки, кулемета і т. ін. Федяк повертав на сошках свою довгу рушницю (Перв., Дикий мед, 1963, 464).

4. спец. Одна з частин кермового управління автомобіля, комбайна і т. ін. Сішка переміщує поздовжню тягу і верхній поворотний важіль (Підручник шофера.., 1960, 249); Механізм служить для передачі зусиль від рульового вала [комбайна] до сошки руля (Зерн. комбайни, 1957, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 235.