ТАБЛЕ́ТКА, и, ж. Доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку. Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (Жур., Звич. турботи, 1960, 169); В окремому приміщенні працює три автоматичних преси для виготовлення таблеток глюкози з аскорбіновою кислотою (вітаміном «С») (Веч. Київ, 19.VII 1957, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 10.