ТАВОЛЖА́НИЙ, а, е. Прикм. до та́волга. Таволжаний живопліт; // Зробл. з таволги. Погримувала [Лукія] на якусь дебелу дівку, що не вміла вдержати, як було слід, козацьке таволжане ратище (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 12.