ТА́ЙСТРА, и, ж., діал. Гуцульська торбина, яку носять через плече. Харчі гарненько склала [Парасочка] в писану тайстру, додала чистий шматок сала і, як зачало розвиднятися, пустила чоловіка в дорогу (Стеф., I, 1949, 250); І в кожного, навіть у дітей, через плече писана тайстра (Кучер, Дорога.., 1958, 144); Він [І. Франко] бачив, як на пагорбі крутому Селянський син згинався, як Микула; А другий, тайстру взявши, йшов із дому В Америку чужу (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 17.