ТА́ЛЬКА, и, ж., заст. Моток пряжі, ниток. Хатинка господаря.. На сволоці висять повісма прядива та вовни. Кошики з тальками стоять перед верстатами (Л. Укр., IV, 1954, 211); Знала [Чайчиха], що хліба не вистачить до нового, що знову доведеться цілу зиму випрядати на чужих тальках (Стельмах, І, 1962, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 28.