ТА́ЛІЙ, ю, ч. М’який блакитно-сірий хімічний елемент, у сполуках отруйний. У вільному стані галій, індій і талій являють собою сріблясто-білі м’які метали з низькими точками плавлення (Заг. хімія, 1955, 568); Сірчанокислий талій.. застосовується для отруєння гризунів як у містах і населених пунктах, так і в польових умовах (Підручник дезинф., 1953, 338).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 27.