ТА́МЕНЬКИ, присл. Пестл. до там 1, 2. Тамечки — таменьки, де він [шлях] вбіга на гору та де вже вулиці будинків купами до нього приступають, який же він гучний, та людний, та порохний! (Вовчок, І, 1955, 288); Не шкодує пишна [квітка], що назад зосталось, Чим вона колись-то таменьки втішалась: Зорі, соловейки… (Манж., Тв., 1955, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 30.