ТА́МКИ, присл., діал. Там. На цвинтарі росли високі дерева, тамки, де всох клен один, крізь сухі віти вбачалося церковне віконечко (Вовчок, 1, 1955, 302); — Ну то як же ви там [у місті], мої дітоньки? — забідкалась старенька тітка, аж сльозу пустивши. — Чи живі ж ви тамки? (Баш, Надія, 1960, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 31.