ТАНКЕ́ТКА1, и, ж. Невеличкий швидкохідний танк, оснащений кулеметами. В маневрових боях Йдуть танкетки (Ус., Вибр., 1948, 82); Вихопилась танкетка на рівне і швидко полетіла до командного пункту (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).
ТАНКЕ́ТКА2, и, ж.
1. Суцільна підошва, шо потовщується від носка до п’ятки. Туфлі на танкетці.
2. перев. мн. Легке жіноче взуття на такій підошві. Плелися дівочі розмови про.. розцвітки привезених у сільмаг крепсатенів та крепжоржетів, про фасони босоніжних танкеток… (Вол., Дні.., 1958, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 33.