ТАРІ́ЛЬ, ре́ля, ч.
1. Велика тарілка, кругле блюдо. В шиночку,.. Де в жовтих глеках подають вино І на тарелях — рибу та креветки, Сиділи ми в компанії французів (Рильський, III, 1961, 265); Батька до хати вносить таріль щільникового меду (Нех., Під.. зорею, 1950, 154); // Декоративна тарілка. От гуцульський таріль різьблений, з писанками гуцульськими на нім (Хотк., II, 1966, 59); Тут [у заводському музеї] Були 150-літньої давності тарелі, розписані місцевими народними художниками (Вол., Дні.., 1958, 23).
2. рідко. Те саме, що тарі́лка. Столи заставлені чарками Й тарелями (Фр., X, 1954, 358); Пазя за той час помила тарелі (Март., Тв., 1954, 382); У низенькій, довгастій їдальні було повно люду.. Люди нашвидку спорожняли тарелі й поспішали до виходу (Досв., Вибр., 1959, 302); Брязкає з усієї сили тарелями гарнізонний оркестр (Ю. Янов., II, 1958, 193); Оркестр Ковальчука гримів бубнами і тарелями в такт відомій мелодії (Смолич, Театр.., 1940, 83); У цей час тарелі на буферах биязнули, колеса завищали, і поїзд став (Панч, І, 1956, 191).
3. Те саме, що та́ця1; піднос. Уже Пилипівна похила Тихенько двері відчинила, Несе їй на тарелі чай (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 86); Павло попросив ще чаю. Лікар знову подав йому той самий келишок з тьмяними гронами винограду на склі.. Що ж ті кілька ковтків? Йому б отого мідного чайника, що стояв на тарелі! (Кучер, Голод, 1961, 340); Я кинув кельнеру на таріль свої 200 рейс [розмінна монета в Бразілії до 1942 р.] і взяв кухоль з лимонадом (Мур., Бук. повість, 1959, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 40.