ТАТАРЗІ́ЛЛЯ, я, с., розм. Те саме, що Тата́рське зі́лля (див. тата́рський). З радісним пташиним щебетом і вереском Люда, Наталя, Галочка і Віра сідали у хиткий, але надійний плоскодонний човен і пливли по річці повз зарості латаття, лепехи, татарзілля… (Вол., Дні.., 1958, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 42.