ТВАРИНОПОДІ́БНИЙ, а, е.
1. Який має вигляд певної тварини. Широковідомі «лембики» — твариноподібні посудини у вигляді лева або барана, півня чи козла (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 127).
2. Грубий, низький (про дії, вчинки людини або про саму людину). Помісні дворяни і марно базікаючі ліберальні інтелігенти постають у її [Марка Вовчка] повістях і романах як.. твариноподібні істоти (Рад. літ-во, 18, 1955, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 46.