ТВЕРДОКАМ’ЯНИ́Й, а́, е́. Дуже твердий. Твердокам’яна порода; // перен. Стійкий, непохитний. Невипадково комуністів прозвали твердокам’яними. Вони знають, що хоча фізично людину можна знищити, але ніколи не можна забити і знищити її ідею (Ком. Укр., 4, 1967, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 49.