ТЕКУ́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Дрібні, повсякденні справи, які заступають головне, основне. Багатьох молодих спеціалістів захльостує текучка, і вони втрачають орієнтування в роботі, уникають самостійних рішень (Рад. Укр., 10.I 1969, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 60.