ТЕЛЕМЕХА́НІКА, и, ж.
1. спец. Керування механізмами на відстані за допомогою засобів електро— або радіозв’язку. Винятково великі можливості для широкого впровадження автоматики відкриває радіоелектроніка, телемеханіка — управління й контроль на відстані (Наука.., 2, 1962, 8).
2. Галузь радіотехніки, що вивчає засоби та методи такого керування. Бурхливо розвивається в Казахстані наука, включаючи і такі її галузі, як ядерна фізика, електроніка, автоматика, телемеханіка та ін. (Ком. Укр., 9, 1965, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 61.