ТЕЛЕФОНОГРА́МА, и, ж. Коротке офіційне повідомлення, передане по телефону й записане під час приймання. Шпинський голосно передає текст телефонограми (Мик., І, 1957, 379); Дівчина, секретар.., саме приймала телефонограму (Собко, Нам спокій.., 1959, 91); // Аркуш паперу з таким повідомленням. В учительській лежала телефонограма (Збан., Малин. дзвін, 1958, 147); Гнат сидів за столом і.. перечитував телефонограми, прислані з району за ніч (Тют., Вир, 1964, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 64.