ТЕЛЮ́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок., фам.
1. Іти, їхати кудись далеко, з труднощами й без бажання, без потреби; теліпатися (у 2 знач.). Або з чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку і телющитися за сотні верст від одного житла до другого, щоб описати життя.. тубільців (Стельмах, І, 1962, 42).
2. Лізти, вилазити на що-небудь із труднощами, без бажання. — «Борітеся з гусеницею, бо садки пропали!.. Взимку винищуйте гнізда на деревах!..» Ой, мудрі! Пишуть.. Ото, щоб я зимою на яблуню телющивсь?! (Вишня, І, 1956, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 65.