Слово "темно" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТЕ́МНО. Присл. до те́мний 1-3. Був гай великий,.. темно зеленів та шумів (Вовчок, І, 1955, 366); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися сизі хмари, темно хвилювалося жито (Стельмах, І, 1962, 539); // у знач. присудк. сл. Було хмарно й темно, а тепер хмари порозходилися й випустили на волю місяць (Гр., І, 1963, 410); Надворі ще темно, але світанок наближається (Тют., Вир, 1964, 532); У Терезки в душі було темно: здавалось, Бобалька плюнув їй в душу й погасив той вогник, що там досі горів (Томч., Готель.., 1960, 223).

◊ Те́мно, хоч о́ко ви́коли див. вико́лювати; Те́мно, хоч о́чі повико́люй див. повико́лювати.

ТЕМНО… Перша частина складних слів, що: а) відповідає слову те́мний у 2 знач., напр.: темноборо́дий, темново́дний, темнокри́лий, темноли́стий; б) вживається на позначення відтінку кольору в знач.: більш насичений, більш густий порівняно з основним кольором; із темним відтінком, напр.: темно-блаки́тний, темно-бу́рий, темно-вишне́вий, темно-гніди́й, темно-зеле́ний, темно-ка́рий, темно-си́зий, темно-си́ній, темно-сі́рий, темно-черво́ний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 69.