ТЕНОРИ́СТИЙ, а, е. Високий звучанням (про голос, звук), схожий на тенор. — Небо наче на вітер показує, — невдоволенням бринить тенористий голос Гайшука. — А я завтра хотів рибалити (Стельмах, Правда.., 1961, 235).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 73.