ТЕНЬ-ТЕЛЕ́НЬ, виг. Звуконаслідування, що означає звук від удару дзвона, дзвоника; дзень. Тень-телень, добрий день (Номис, 1864, № 10918); — Тень-телень… Тень-телень… — безтурботно починає наспівувати Маковей, наслідуючи звуки веселих чабанських дзвіночків… (Гончар, III, 1959, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 74.