ТЕОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до теології й до теолога. Ідея абсолютизму,.. схоластичність, теологічний та догматичний спосіб думання — от чим характеризується тодішня, навіть краща, частина галицької інтелігенції (Коцюб., III, 1956, 29); Психологія християн — завжди основувалась на двох супротилежних принципах: етичному і теологічному (Л. Укр., VIII, 1965, 240); — З вас хитрий діалектик! Вам виступати на теологічних диспутах (Кол., Терен.., 1959, 100); // Признач. для вивчення теології, для підготовки теологів. — Брався читати книги теологічні.. Чи то очі у мене слабі, чи то пам’ять притупилася: ні в зуб не розумію (Фр., II, 1950, 190); Адже він також кінчив університет — теологічний факультет (Март., Тв.. 1954, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 74.