ТЕОРЕТИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Займатися питаннями теорії (у 1-4 знач.).
2. Розумувати на теоретичні теми, не підкріплюючи своїх висловлювань конкретними фактами. — Щасливі ви з Лідою, — позаздрив Андрій. — А я гадаю, — теоретизував хлопець за прикладом Дениса, — що кохання — це самозречення (Дмит., Наречена, 1959, 184); — Ти розпалився через якісь фантазії і вдався в теорію; тобі хочеться теоретизувати марно, без ніякого застосування до діла (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 74.